РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Уровень теневой экономики в Украине в 2017 году снизился на три процентных пункта, по сравнению с аналогичным периодом 2016 года. Теперь теневая экономика на уровне — 33% ВВП. Об этом сообщают в Минэкономразвития.
Там также отметили, что детенизация стала результатом посткризисной стабилизации экономики, улучшения ожиданий бизнеса и населения, ослабления инвестиционных рисков на фоне макрофинансовой стабилизации и продолжения реформирования экономики.
Так ли все оптимистично, как утверждают в Минэкономразвития, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал экономический эксперт Борис Кушнирук.
Борис Кушнирук, facebook
Борис Кушнирук
(текст публикуется на языке оригинала)
Існують класичні, академічні методи підрахування об’єму тіньової економіки? Як порахували 33%?
— Насправді методик може бути багато, причому методика МВФ значно сумніша для України. Вони ставлять значно більший рівень тіні, хоча, знову ж таки, все це оціночні показники, і вони базуються на оцінках, припущеннях. Тому зрозуміло, що і бравади з приводу того, що у нас детінізація економіки відбувається чи навпаки, погіршення, вони завжди доволі умовні, і я ставлюсь до них з певною обережністю. Щоб було просто зрозуміло, що таке тіньова економіка, потрібно просто назвати приклади. Якщо людям виплачують зарплату в конвертах, то таким чином не показують певну частину їх роботи і результат цієї роботи, — це тінізація. Якщо людина когось підвезла на своїй машині, і їй за це заплатили, то це теж тінізація. Якщо виконують ремонтні роботи в квартирах будівельники якісь, і ви їм платите, і зрозуміло, що це йдеться готівкою без жодного обліку, це теж тінізація економіки. Коли хтось надає приватні уроки репетитора, і йому платять за це, то це теж тіньова економіка. Або якщо брати більші обсяги, наприклад, виробництво меблів. Вони випускають якісь меблі, і частину меблів не показують в обороті, тобто закупають сировину, не обліковують її, потім випускають готову продукцію і продають, і це теж буде тіньова економіка.
Читайте также: Процентная ставка. НБУ борется с инфляцией удушением экономики
Тому просто існують різні методики, в тому числі, оціночні показники, наприклад, доходи та витрати населення. Якщо офіційні доходи мають певний розмір, а витрати, наприклад, офіційні відображаються в торгівельних мережах, вони виросли значно більше, то це може говорити про те, що, мабуть, все ж таки доходи не повністю показані і, можливо, вони є більшими. Але, з іншого боку, це може показувати навпаки, що частина торгівлі вийшла з тіні, і вони продукцію продають, яку раніше не демонстрували. Тут є завжди певна, скажімо, обумовленість того, як оцінювати ці показники.
У таких випадках персональних, які ви перелічили, зокрема, про репетитора, ремонт в квартирі, з однієї сторони — держава не отримала податки, не може розбудовувати соціальні інститути, а з іншого боку, люди отримали більше прибутків, в цих конкретних випадках їм навпаки краще.
— Тут якраз, скажімо, і є таке певною мірою замкнуте коло, бо тінізація економіки, як правило, характерна для бідних країн, точніше, певною мірою тінізація є навіть в найбільш успішних країнах, але чим бідніша країна, чим вона корумпованіша, тим більша, зрозуміло, тінь економіки. Класична історія – ситуація, коли наші чиновники, які насправді отримують зарплату маленьку, живуть в якихось маєтках, які хтось побудував і поремонтував, але при цьому ніде не відобразив. Тобто, зрозуміло, що внаслідок корупції вони замовили роботи та послуги, які, зрозуміло, ніде не обліковували, і в результаті отримали свої маєтки. Це як приклад. Тому, зрозуміло, що чим більше економіка ефективна, чим менше вона корумпована, тим менше є підстав для тінізації, є більша готовність і бізнесу, і населення демонструвати. Із іншого боку, держава більш жорсткіше в таких умовах контролює реальні доходи і видатки, бо якщо ваші видатки будуть суттєво відрізнятись від офіційних ваших доходів, то до вас прийдуть продавці, і ви можете потрапити за грати як за несплату податків, так і за, можливо, отримання незаконних доходів.
Напомним, экономист Владимир Дубровский считает, что повышение минимальной зарплаты — тормоз на пути развития экономики, поскольку это лишь вынуждает малый бизнес уходить в тень.
