I тi, й iншi переконанi, що банкiвський сектор демонструє пожвавлення, а довiра вкладникiв до банкiв потроху вiдновлюється.
Банки порозумiлися з клiєнтами
Криза лiквiдностi в банкiвському секторi потроху починає йти на спад. Про це наголосили учасники круглого столу, який позавчора вiдбувся в редакцiї газети «Хрещатик» i був присвячений ситуацiї на ринку фiнансових послуг. За словами учасникiв ринку, нинi стабiлiзується ситуацiя довкола депозитiв та проблемної заборгованостi.
Як повiдомив «Хрещатику» начальник департаменту розробки продуктiв роздрiбного бiзнесу VAB банку Антон Шеперников, попри скасування мораторiю НБУ на зняття депозитiв, клiєнти банкiв нiяк не вiдреагували на це й не стали масово знiмати кошти. Це свiдчить про вiдновлення довiри до банкiв з боку вкладникiв та стабiлiзацiю ситуацiї на депозитному ринку країни. «Щодо постанови НБУ на скасування мораторiю, фактично всi банки (за винятком тих, в якi було введено тимчасовi адмiнiстрацiї) почали працювати i приготувалися до того, що клiєнти зможуть безперешкодно забрати свої депозити з банкiв. Банки одержали цю постанову у п`ятницю в другiй половинi дня, тому вже в понедiлок клiєнти могли звертатися за своїми депозитами. Однак ми не вiдчули великого напливу заяв клiєнтiв, якi почали б забирати свої депозити достроково», — сказав вiн.
Водночас банкiри констатують стабiлiзацiю ситуацiї й щодо проблемної заборгованостi позичальникiв. Причому найменше в цьому планi вiдчувають незручностi дрiбнi та середнi банки. До того ж вони пропонують клiєнтам гнучкi схеми повернення боргiв. «Що стосується нашого банку, у нас прострочених кредитiв зовсiм немає. Безумовно, у нас виникають питання з деякими клiєнтами, якi зверталися до банку з проханням перенести термiн погашення кредиту. Звичайно ж, ми розглядали цi питання, в цiй ситуацiї найголовнiше для клiєнта — вибудувати партнерськi стосунки з банком, йти на контакт та нi в якому разi не переховуватися», — зазначив «Хрещатику» заступник голови правлiння, начальник кредитно-iнвестицiйного департаменту «Єврогазбанку» Юрiй Шиманський.
На думку фiнансового директора компанiї «Простобанк Консалтинг» Олександра Сєдих, ринок фiнансових послуг наразi поступово оговтується вiд наслiдкiв кризи, а довiра до банкiв поступово поновлюється. «На сьогоднi населення ще мало довiряє банкам, як це було до кризи, i поки що немає позитивного притоку депозитiв у банки, проте вiдтiк коштiв iз банкiв зменшився», — зауважив вiн. За його словами, динамiка ринку може призвести до того, що вже восени надходження депозитних коштiв до банкiв буде позитивним. Це, на його переконання, пов`язано з тим, що тi люди, якi хотiли забрати свої кошти, вже це зробили. Втiм, гнучка система та вигiднi умови депозитних продуктiв приваблюють населення. Так, наразi є найсприятливiшим час для вкладання коштiв на депозити через високi ставки та невеликi термiни депозитних програм (на ринку нинi є депозити зi ставками 25 \% рiчних, а також iз термiном вiд одного тижня. — «Хрещатик»).
Депозитнi бiржi йдуть у минуле?
Найближчим часом вiдiйдуть у минуле i так званi депозитнi бiржi, якi останнiм часом стали популярними серед населення. Так, брокери пропонували обмiняти депозити на кредити, беручи за свої послуги комiсiю. Остання може сягати часом i 50 \% (якщо кошти вкладнику потрiбнi термiново, а вклади знаходяться в банках iз тимчасовими адмiнiстрацiями. — «Хрещатик»). «Наразi рiзнi схеми такого обмiну є вкрай актуальними. Така послуга нинi користується попитом, адже вiдсоток вкладникiв, яким термiново потрiбнi кошти, є високим. Справдi, є певнi схеми, якi анонсують канали одержання депозитiв, однак усе це ризиковано, i, на мою думку, така послуга має право на iснування, коли фiрма-посередник допомагає вам знайти клiєнта, який переймається погашенням позики в конкретному банку. I таким чином ви можете одержати частину депозиту в розрахунок за погашення кредиту цього позичальника за домовленiстю з банком», — наголошує Олександр Сєдих. За його словами, такi «взаємозалiки» є i мiж банками, однак дисконт за такими операцiями може сягати 50 \% i вкладникам можна скористатися такими послугами лише у випадку, коли їм вкрай потрiбнi кошти. «Я все-таки вважаю, що кошти населенню повернуть», — каже пан Сєдих. Тому, на його думку, не варто ризикувати та звертатися до послуг посередникiв.
Не довiряють «депозитним брокерам» i самi банкiри. «По-перше, ставлення банкiрiв до такого роду операцiй є негативним, оскiльки банк не одержує пiд час таких операцiй нiякої додаткової лiквiдностi. Єдине, що з його балансу зникають проблемнi кредити. По-друге, з точки зору клiєнта, якщо останнiй не спiлкується з банком, а звертається за послугами до таких фiрм-посередникiв, можливе шахрайство», — наголошує Антон Шеперников. Тому, за його словами, коли депозитний ринок потроху оговтається вiд наслiдкiв кризи, такi схеми зникнуть. «Я вважаю, що схема, коли кредити погашали за рахунок депозитiв, вiдiйшла в минуле (лютий-березень). У квiтнi ми бачили, що банкiвський сектор зрiс з точки зору залучення коштiв на депозити роздрiбних клiєнтiв, тож нинi такого роду схеми можуть працювати лише в тих банках, де введено тимчасову адмiнiстрацiю. Щодо погашення кредитiв за рахунок депозитiв у рiзних банках, то я не зустрiчав на практицi таких взаємозалiкiв мiж банками», — зазначає Антон Шеперников.
коментар
Дмитро Дорофеєв, адвокат, генеральний директор юридичної компанiї “Дорофеєв, Скуратовський та партнери”:
— Нещодавно народний депутат України Валерiй Писаренко подав проект закону України, яким передбачено формування так званого Iнституту банкрутства фiзичних осiб. Закон давав би змогу за заявою фiзичних осiб або їхнiх кредиторiв уникати будь-якого довiчного «зашморгу» через кредитнi зобов`язання. Однак, аналiзуючи норми закону, як практикуючий адвокат i особа, котра тривалий час займається справами банкрутства як фiзичних, так i юридичних осiб, я можу сказати, що цей законопроект не вiдповiдає чиннiй Конституцiї, оскiльки значно обмежує коло прав та свобод особи, яка має заборгованiсть. Позбавляє її права купувати будь-якi речi, закладати майно, яке вона набула вже пiсля процедури банкрутства протягом п`яти рокiв. Крiм того, запроваджують обмеження щодо господарської дiяльностi особи, яка пройшла процедуру банкрутства: вона не має права бути директором, анi входити до складу керiвних органiв будь-якої юридичної особи. Тобто, на мою думку, це ставить хрест на її кар`єрi, не дає їй змоги розвиватися. Втiм, окремi норми цього законопроекту, зокрема в частинi процедури банкрутства фiзичної особи-пiдприємця, можна застосовувати. Але деякi норми законопроекту, на моє переконання, не вiдповiдають здоровому глузду. П`ятого травня цього року Головне науково-експертне управлiння Верховної Ради зробило висновок щодо цього законопроекту (цитую): «… доцiльно вiдхилити».
Антон Шеперников, начальник Департаменту розробки продуктiв роздрiбного бiзнесу VAB банку:
— Нiхто не очiкував, що вiдбудуться такi змiни в економiцi й курс долара настiльки змiниться. Однак банкам вдалося оперативно на це вiдреагувати. Вони почали пропонувати своїм клiєнтам рiзноманiтнi програми реструктуризацiї заборгованостi. Головна з них — «кредитнi канiкули», якi пропонують на термiн вiд 6 до 24 мiсяцiв. Йдеться про збiльшення строку кредитування (наприклад, окремi банки пропонують збiльшити строк iпотеки до 35 рокiв). Крiм цього, для тих клiєнтiв, якi мають простроченi кредити, пропонують також рiзноманiтнi програми. Наприклад, банки не застосовують до клiєнтiв штрафних санкцiй за прострочену заборгованiсть, пробачають клiєнтам довгостроковi погашення, не застосовують штрафнi санкцiї за несвоєчасне оформлення договорiв страхування. Наш банк запропонував одну з унiкальних програм — клiєнти можуть погасити 50 вiдсоткiв заборгованостi за кредит, а решту, що залишилася, вони мають змогу погашати фактично без вiдсоткiв. За моїм прогнозом, майже 25—30 вiдсоткiв клiєнтiв скористаються запропонованими їм програмами реструктуризацiї заборгованостi.
Источник : http://www.kreschatic.kiev.ua
559
