Рахункова палата знайшла масовi порушення у тому, що НБУ робив восени-взимку 2008 року. Такий висновок вона зробила пiсля отримання доступу до документiв, якi охороняються банкiвською таємницею.
Що це буде означати для голови Нацбанку Володимира Стельмаха, покаже час.
З одного боку, знайдених фактiв недостатньо навiть для скандалу у Верховнiй Радi, тому що не доведенi найбiльш резонанснi тези минулої осенi — “вiдкати” за рефiнансування та “кришування” валютних спекуляцiй.
З iншого боку, стверджує джерело “Економiчної правди” у парламентi, знайдених фактiв бiльше нiж достатньо для кримiнальної справи за звинуваченням у необережному використаннi державних коштiв.
“Дiяльнiсть Нацбанку у жовтнi-груднi 2008 року щодо забезпечення стабiльностi банкiвської системи шляхом рефiнансування банкiв пiд програми фiнансового оздоровлення супроводжувалася прийняттям неправочинних та необґрунтованих рiшень”, — стверджується у доповiднiй записцi Рахункової палати на адресу Тимчасової слiдчої комiсiї парламенту з питань перевiрки дiяльностi НБУ в перiод фiнансової кризи.
Контролери не робили гучних звинувачень у зловживаннях. Натомiсть вони ретельно перерахували порушення. Факти викладенi сухо та майже не справляють враження. Це, скорiше, протокол слiдства, нiж гучна промова з трибуни.
“Iз 32 постанов, прийнятих правлiнням НБУ, 31 постанова про надання 17 банкам стабiлiзацiйних кредитiв пiд програми фiнансового оздоровлення на загальну суму понад 39 мiльярдiв гривень, не вiдповiдала вимогам чинних нормативно-правових актiв”, — коректно записано в документi.
Зафiксовано, що рефiнансування надавалося без нотарiального засвiдчення застави, а обсяги наданих кредитiв перевищували межi, максимально дозволенi з точки зору банкiвського ризику. 7,6 мiльярда лише на прохання уряду отримав “Нафтогаз України”, що не є операцiєю з пiдтримки лiквiдностi.
Базуючись на суб`єктивних пiдходах, правлiння НБУ “неправомiрно прийняло 14 рiшень про надання стабiлiзацiйних кредитiв 11 банкам на суму 14,8 мiльярда гривень”. Неправомiрнiсть була хоча б у тому, що пiд отримання стабкредитiв не було програм фiнансового оздоровлення та не приймалася гiдна застава.
Тобто, на думку Рахункової палати, НБУ роздавав грошi, виходячи з власного розумiння ситуацiї, та не забезпечив джерела їх повернення. Якщо банки збанкрутують, юридично цi кошти повернути буде важко. Цей факт може коштувати регулятору щонайменше неприємної розмови з прокуратурою.
Рахункова окремо видiляє ще два справдi цiкавi моменти. Перший — Нацбанк призначав рiзнi вiдсотковi ставки за користування власними кредитами. “Рiзниця сягала 1,5-2 рази — вiд 12\% до 22\%, що свiдчить про суб`єктивний пiдхiд при прийняттi таких рiшень”, — говориться у документi.
Iнший момент. Одному з банкiв строк сплати вiдсоткiв за користування кредитами був перенесений з жовтня-грудня 2008 року на 2009 рiк. “… Що призвело до неотримання Нацiональний банком у 2008 роцi доходiв у сумi 152 мiльйони гривень”, — зазначили у Рахунковiй палатi.
Контролери також проаналiзували, чи iснує зв`язок мiж наданим рефiнансуванням та операцiями на валютного ринку. Згiдно з їхнiми даними, отриманi кредити таки пiшли на валютний ринок, пiсля чого гривня рiзко девальвувала. Рахункова палата стримано пояснила це “вiдсутнiстю контролю за використанням коштiв з боку НБУ”.
“Заходи НБУ хоча i сприяли нейтралiзацiї впливу зовнiшньої фiнансової кризи та забезпеченню стабiльностi банкiвської системи, однак мали негативний вплив на ситуацiю на валютному ринку країни. Причиною цього стала вiдсутнiсть контролю за використанням отриманих коштiв рефiнансування пiд програми фiнансового оздоровлення, внаслiдок чого значну їх частину було спрямовано банками на закупiвлю iноземної валюти, що створювало додатковий тиск на обмiнний курс гривнi. В результатi, протягом жовтня-грудня офiцiйний курс гривнi до долара знецiнився майже в 1,6 рази”, — стверджується у доповiднiй записцi.
З тону, у якому викладена доповiдна, може скластися враження, що замiсть звинувачення Рахункова палата надала НБУ iндульгенцiю. I що замiсть гучного скандалу вiдбудеться лише дискусiя фахiвцiв.
Проте, один з парламентських експертiв, знайомий з роботою тимчасової слiдчої комiсiї щодо дiяльностi Нацбанку, вважає iнакше.
Стриманий стиль, у якому викладена доповiдна записка, вiн пояснив технiчним моментом. “Рахункова палата лише фiксує факти. Вона не має права робити якiсь висновки, але їх зробить Верховна Рада”, — вважає експерт.
За його словами, вже найближчим часом Тимчасова слiдча комiсiя парламенту з питань перевiрки дiяльностi НБУ в перiод фiнансової кризи може висунути дуже жорсткi звинувачення. Зокрема, про те, що дiї Нацбанку були непрозорими, упередженими на користь окремих банкiв, мали ознаки корупцiї i призвели до масштабної iнфляцiї та рiзкої девальвацiї.
“Якщо пiсля цього не з`являться кримiнальнi справи, то це вже питання до правоохоронних органiв. Як, власне, i питання, чому їх немає досi”, — сказав експерт.
На його думку, вже один факт може коштувати Стельмаху бiльше нiж посади. Внаслiдок необдуманої полiтики рефiнансування у жовтнi-груднi 2008 рок, НБУ може отримати неповернення рефiнансування, та не матиме адекватних джерел погашення.
Головний принцип кредитування — зворотнiсть. Якщо Нацбанк надає рефiнансування, але не отримує адекватної заставу, виникає ризик втрати державних коштiв. Навiть PriceWaterhouseCoopers визнав, що сьогоднi не можна сказати, чи повернуть банки отриманi кошти. За деякими прогнозами, кiлькiсть тимчасових адмiнiстрацiй у фiнансових установах України може зрости до 50 — саме таким є рiвень проблем у системi.
“Пiд загрозою мiльярди гривень платникiв податкiв. Хто буде компенсувати цi збитки? Як на мене, це мiнiмум зняття з посади, а як максимум — тюрма”, — пiдкресли експерт.
Проте, у Нацiональному банку висновкiв Рахункової палати не бояться. На думку директора департаменту зовнiшньоекономiчних вiдносин та зв`язкiв з громадськiстю НБУ Сергiя Круглика, цей документ не може мати жодних наслiдкiв.
“А що у висновку є такого, що б заслуговувало уваги? Рахункова палата отримала тi ж документи, що i Тимчасова слiдча комiсiя Верховної Ради. А Нацбанк за власний рахунок ще i робить аудит своїх рiшень про надання рефiнансування та проведення iнтервенцiй восени 2008 року. Це вимога МВФ”, — розповiв вiн.
За словами Круглика, всi звинувачення в бiк Нацбанку були зробленi на хвилi полiтичного ажiотажу. “Де ж пiдтвердження “вiдкатiв”, про якi так багато говорили? Якщо є кримiнал, де хоч одна кримiнальна справа?” — спитав вiн.
Один з членiв фiнансового комiтету Верховної Ради згодний з тим, що керiвництво Нацбанку зможе уникнути переслiдування. “Знаєте, як там мудро все зроблено? Усi рiшення прийнятi колегiально. Ну не будете ж ви саджати за грати все правлiння Нацбанку!” — зауважив вiн.
На думку депутата, навiть за наявностi гучного скандалу НБУ почне тягнути час. “Через кiлька мiсяцiв почнуться вибори, i iнтерес до цiєї теми вщухне. А там ще, дай бог, почнеться вiдродження кредитування. Так вони там, у Нацбанку, ще будуть серед героїв ходити”, — пiдсумував вiн.
Автор : Сергiй ЛЯМЕЦЬ
Источник : http://ukrrudprom.ua
435